Не можу зважитися на – розлучення, звільнення, одруження, переїзд…
Давайте чесно. Ви застрягли зараз у житті і не можете нікуди зрушити. Ви кажете собі – я не можу зважитися на – розлучення, звільнення, одруження, переїзд… Рішення, які приведуть вас кудись є, але цього явно не вистачає для того, щоб реально щось зробити.
Наприклад, ви давно зустрічаєтеся із чоловіком. Давно і добре знаєте, він вам подобається, він надійний і реально ваш кандидат. Але чомусь ви періодично намагаєтеся розірвати з ним стосунки. А коли він пропонує вам зблизитися і почати спільне життя, ви відвертаєтесь. Коли вас запитують про ваші стосунки – ви кажете, що не знаєте, чи хочете бути у цих стосунках. Ви кажете – я не знаю, чи хочу ці стосунки.
Або ще одна ситуація. Витративши багато років на нову професію, яка б дала вам можливість бути фрілансером і мати вільне життя. Це може бути маркетинг чи психологія. Ви готові розпочинати свою нову вільну без жорстких графіків кар’єру, але для цього потрібно звільнитися. Кілька років у такому стані – між старою роботою та новою. І щоразу, коли вас питають про нову справу, ви кажете, що не впевнені, що це ваше. Стара робота добре забезпечує, але нічого крім роздратування та нудьги не приносить. Нова робота ненадійна. І ви знову нічого не вибираєте.
Чому ми не вибираємо?
Ні туди ні сюди – місце, де ми застрягаємо іноді на роки. Головний господар цього місця – фраза “Я не знаю, чого хочу”. За цим “незнанням” зазвичай стоїть страх. Це може бути страх близькості, страх втратити і розчаруватися, страх, що не вийде і таке інше. Вихід із цього глухого кута тільки через ваше “ХОЧУ”. А хочу зазвичай там, де найсильніший страх. Те, що вас найбільше лякає – того ви хочете насправді.
Чтобы разобраться с вашим тупиком, понять, где ваш страх и про что он – приходите ко мне на консультацию, а лучше в длительную терапию:
Записаться через WhatsAppВідео
Мій спосіб доносити інформацію через текст та слова. Тому я і пишу, і говорю. У своєму відео про місце між старим та новим, де ми зазвичай застряємо, я відповідаю на головне питання – чому ми так робимо. Чому не вибираємо.
