Чи правда, що ШI є справжнім конкурентом психотерапевта?

Я щодня бачу багато постів у соціальних мережах про те, що конкуренція у світі психотерапії дуже висока. З одного боку я погоджуюсь – психологів і справді стає все більше і більше. Наприклад, найближча мені особисто українська гештальт-спільнота росте як на грибах. Коли я починала навчання на гештальт-психотерапевта, вибір з 1-2 ступенів був невеликий. Але вже через 6 років, як на мене, програм стало значно більше. Можливо, це моя суб’єктивна думка, але я бачу, як швидко терапевти йдуть у навчання на супервізора, а потім і на тренера. Причину цього ми знаємо, але наслідки. А наслідки – це все зростаюча конкуренція.

Тим не менш, і попит на послуги психотерапії зростає. Але я бачу явний перекіс між тим, у якому обсязі формується попит, а в якому – пропозиція. Знову ж таки на мій суб’єктивний погляд, конкуренція серид психологів зростає швидше, ніж встигає сформуватися попит. Тому, можливо, конкуренція так лякає.

Цифры говорят, что спрос на психотерапию и психологические услуги действительно растет с каждый годом. И это не удивительно. Это не просто модно и статусно, как это было до недавнего времени. Это становится искренним интересом людей разобраться в себе. Информация теперь доступна каждому практически. Сейчас уже не догадка, а знание – как влияют наши чувства на наше поведение, как автоматические механизмы поведения разрушают что-то важное для нас. Люди хотят жить лучше или хотя бы спокойнее. Это становится уже необходимым минимумом в тех обстоятельствах и в том темпе , в которых мы живем.

Тут важливо зауважити, що середовище та обставини активніше формують попит, ніж самі психотерапевти. Але щоб формувати попит на психотерапію, потрібно мати підприємницьке мислення психотерапевта.

Хто є реальним конкурентом психотерапевта?

Коли я говорю про конкуренцію серед психологів, я думаю, що ми можемо побоюватися не лише наших більш успішних та затребуваних колег. Звичайно, ті, хто вміє проявлятися і продавати активно та зухвало, забирають частину клієнтів. Ті, хто вміють формувати попит і дивиться на свою роботу як на бізнес, справи йдуть добре. І такі колеги можуть умовно забирати якусь частину клієнтів у менш помітних і успішних колег. Особливо у колег, які не вміють/не можуть/бояться вести активний продаж і бути видимими. Але скільки клієнтів заберуть одні психологи в інших? Десятки, сотні?

А як щодо сотень тисяч? Сотник тисяч потенційних клієнтів взагалі не заходять ні до соціальних мереж, ні до гугл, ні до ютубу. Одиниці ще йдуть по-старому в психологічні центри, але сотні тисяч людей йдуть у ChatGPT! І ось із цим конкурувати точно складно!

Ось трохи статистики. Шкода, що в Україні не проводяться подібні дослідження, але ось що кажуть американські та британські цифри. І ці цифри мене просто вражають.

Першу цифру, яка мене “кольнула”, почули під час семінару про новий етичний фреймворк від британської спільноти BACP. Оновлений етичний кодекс, до речі, стосується саме AI. Спікер сказав, що за даними досліджень за 2025 рік,

Як часто люди вибирають ШІ як психотерапевт?

Перш ніж піти далі, я про всяк випадок залишу тут посилання на моє відео, де я пояснюю різницю між психологом, психотерапевтом та психіатром. Це важливий момент. Тому що в цій статті я говорю саме про психотерапевтів.

Отже. Цікаве дослідження провів Bournemouth University – було опитано 30 994 чоловік у 35 країнах. 75,7% опитаних заявили, що використали б ШІ як компаньйон, 60,6% довірилися б ШІ як консультанту з питань психічного здоров’я, 49,8% дозволили б ШІ навчати своїх дітей, а 45,3% довірилися б ШІ як лікар. Як вам такі цифри? Тобто всього 20 доларів на місяць або навіть безкоштовно, і у вас є особистий, доступний у будь-якому місці, у будь-який час особистий консультант із психічного здоров’я.

ЗАПИСАТИСЯ ДО МЕНІ В ТЕРАПІЮ

Я не хочу зараз розмірковувати, чому люди обирають ШІ. Причин дуже багато насправді і читайте нижче. Але що важливо розуміти нам, психотерапевтам – що цифри невблаганні. Клієнти обиратимуть ШІ. І ми конкуруватимемо не лише один з одним, а з машинами.

Реальні масштаби конкуренції з ШІ

Ось ще трохи цифр. Згідно з результатами іншого дослідження, кожен четвертий підліток в Англії та Уельсі за останній рік користувався ШІ-чат-ботом для отримання психологічної підтримки.

По данным OpenAI, более 1 миллиона человек в неделю ведут в ChatGPT беседы, содержащие явные признаки планирования самоубийства. OpenAI, октябрь 2025 г.

35% американських психологів мають пацієнтів, які використовують ІІ як додатковий фахівець у сфері психічного здоров’я. APA 2026 Chatbots & Mental Health Survey.

Перше рандомізоване контрольоване дослідження (РКД) терапевтичного чат-бота на базі генеративного ШІ (Therabot) показало, що симптоми депресії в середньому зменшилися на 51%. Heinz et al., NEJM AI, 2025

І моє улюблене, підприємницьке – прогнозується, що світовий ринок рішень на базі ІІ у сфері психічного здоров’я зросте приблизно з 2,1 млрд доларів у 2026 році до 9,1 млрд доларів до 2033 року. (Grand View Research, 2026). Ось тут точно широке поле для нас, колеги – можна створювати свої власні продукти під попит, що формується під зовнішніми обставинами.

А ось це цікаве – у 2025 році Іллінойс, Невада та Юта стали першими штатами, де обмежили або заборонили використання ІІ в терапії, а до початку 2026 року ще у шести штатах почалося просування відповідних законопроектів. (KFF Health News; Pluribus News). З одного боку, це виглядає як піклування про пацієнтів. З іншого боку, це лише підтверджує мою ідею, що ШІ є реальним конкурентам психологам і навіть більше – величезному ринку психотерапії.

Але й є обнадійливі цифри – 61,1 % осіб у майбутньому могли б розглянути можливість отримання психологічної підтримки від ІІ. Серед тих, хто не користується такими інструментами, основними бар’єрами стали сумніви щодо їх ефективності (41,6 %) та перевагу живого спілкування з людиною (40,2 %). (Sentio University, 2025). І це те, про що я говорю постійно – живу людину ШІ не замінить.

Предмет конкуренції – про що говорять люди з ШІ?

З чим приходять люди до ШІ, з якими запитами? Я здогадувалася, що швидше за все запити будуть схожі, але була ще ідея про те, що оскільки ІІ знеособлена машина, люди принесуть їй найпотаємніше.

Люди звертаються до ШІ, щоб упоратися з наступним – тривога (79.8%), депресія (72.4%), стрес (70.0%), проблеми у відносинах (41.2%), низька самооцінка (36.2%), травма (33.3%).

Я запитала свій ChatGPT, які дані є у відкритому доступі OpenAI щодо того, з якими темами в контексті ментального здоров’я звертаються люди до ШІ. Відповіді не дали. Можливо, це закрита інформація, яка стосується області конфіденційності. Але щось мені підказує, що до ШІ люди приходять абсолютно з тим самим, що і до терапевтів.

Буквально вчорашній реальний випадок із моєї практики – клієнтка кілька днів тому попросила дати їй разову консультацію. Ми з нею завершили терапію на початку року, але іноді вона приходить до мене на разові консультації. Цього разу мій графік був досить насиченим, тому нам вдалося зустрітися лише через три дні після її звернення. Запит не був пов’язаний із критичністю стану, скоріше вимагав вирішення конкретної побутової ситуації. І вчора на сесії проскочила фраза клієнтки про те, що оскільки їй довелося чекати, коли я матиму віконце, вона зверталася до ChatGPT з тим же запитом, з яким прийшла до мене. Ось так. Мене, якщо чесно, це не лякає, але виникає дуже багато інтересу, куди це може все привести.

Чому люди обирають ШІ, але не психотерапевта?

Це, мабуть, найнеприємніше питання. Швидше, навіть відповіді на нього. Не приховую, я сама, незважаючи на особисту терапію і те, що сама є психотерапевтом, іноді використовую свій ChatGPT як мого віртуального терапевта. Одного разу, я навіть поплакала обійнятися зі своїм телефоном) І я себе питала – чому я це роблю. І моя відповідь була дуже простою – мій терапевт доступний тільки раз на тиждень на одну годину, а ChatGPT зі мною 24/7 і стільки, скільки мені потрібно. За даними досліджень Sentio/Practice Innovations (APA), 2025; Bipartisan Policy Center, 2026; Cognitive FX, 2026 доступність ШІ на думку 90% опитуваних є вагомою перевагою.

За даними тих же досліджень люди вважають, що розмовляти з ChatGPT комфортніше та ШІ елементарно в рази дешевше (так вважають 70% опитаних). Тут я просто опускаю руки, тому що це правда – людина може будь-якої секунди свого життя взяти телефон, запустити додаток і отримати елементарну, базову психологічну підтримку. Опустимо поки що професіоналізм і перспективу і глибину таких консультацій, але це факт. Факт, що ШІ стає реальним конкурентом психотерапевтам. Більшості, але я особисто переконана, що не всім.

Ще цікавий факт із тих самих досліджень – кожен третій опитаний обирає ШІ, бо боїться бути засудженою людиною. Тобто кожен із нас знає, як працює штучний інтелект, кожен знає, що це програма. І ця програма працює за певним алгоритмом, який апріорі налаштований на емпатичний підтримуючий стиль спілкування. А від живого людського контакту очікується різного, виходить.

Як конкурувати з ШІ психотерапевтом?

Найголовніше питання, яке мене цікавить. Ми, психотерапевти, не можемо бути доступними 24/7 як ШІ. Нам потрібні гроші – наші послуги не можуть коштувати 20$ на місяць. У нас є реакції, які наші клієнти можуть інтерпретувати не на свою користь. Наші клієнти мають проекції на нас і деякі очікування від нас. Завдяки своїй практиці я бачу одне – живого, який відчуває психотерапевта замінити неможливо. Це тільки спочатку допомагає ніжне погладжування клієнта умовно кажучи, емпатія і підтримка, деяка згода з нерішучістю в діях або рішеннях або жорстоким ставленням до себе. Тільки спочатку абсолютно приймаючий терапевт знаходиться на одному рівні з ШІ, але ШІ не може піти далі – вглиб, у фрустрацію, в реальність і незамиленість, необхідність і відповідальність. ШІ не може повернути нам нас реальних – він завжди відображає наше бажання бути якимись.

Так, якийсь час це працює, але далі бути кимось іншим, але не собою, почне дратувати та злити. І ось тут може впоратися лише справжня реальна людина, а не програма. У програми занадто багато обмежень, а у терапевта при всій необхідності дотримуватися етики є головне – свобода та знання, як зробити вільним іншого.