Що робити, якщо ти застряг на якомусь етапі життя?
Що робити, якщо ти застряг і тобі здається, що так завжди буде? Так часто трапляється в житті – йдеш уперед повільно чи стрімко, а потім щось гальмує тебе і ти стоїш як укопаний і не знаєш, як зрушити з місця. Це стосується і кар’єри, і відносин із коханою людиною, і здійснення мрії. Зупинити нас може будь-що – травмуюча подія, війна, еміграція, розлучення, втрата. Але що б нас не зупинило – що нам може допомогти зрушити з місця і піти вперед знову попри все?
Що допомагає зрушити з місця?
Сьогодні побачила у Linkedin чудове відео в рамках лекцій TED про те, що нам може допомогти зрушити з мертвої точки. Я часто міркую над цією темою, і скільки б мої роздуми не кружляли хороводом навколо різних психологічних прийомів, технік, вправ, знань, все одно в результаті все зводиться до одного – до дії. Так легко сказати – просто роби! І так складно простою взяти та зробити.
І все ж люди йдуть вперед. роблять цей крок назустріч задуманому. Але як вони це роблять? Чому не бояться робити? Думаю, кожен має свої секрети, але автор відео, про яке я пишу тут, Molly Graham каже, що важливо ризикнути, називаючи це “стрибнути зі скелі”. І сигналом до стрибка стає страх зробити помилку (так-так, те найзнаменитіше – йди туди, де страшно).
Найсмішніше, і таке чесне в той же час, що вона говорить про те, в чому ви обов’язково повинні бути хороші, щоб стрибнути зі скелі – це по-перше стрибнути зі скелі.
Тобто якщо ви давно хочете щось зробити, але вас щось гальмує або чогось боїтеся, то все, що вам потрібно – це просто зробити.
Що заважає зрушити з місця?
Але що робити зі страхом? Що якщо страх помилитися чи виглядати непрофесійно – просто паралізує вас? Тоді Molly Graham говорить про те, що коли ви стрибаєте зі скелі (метафорично, звичайно), вам потрібно стрибнути з установкою, що якийсь час ви будете професійним ідіотом. Ага, ось прямо так і каже. І я погоджуюсь з нею в цьому, тому що просто неможливо йти вперед із завищеними очікуваннями від себе і при тому не облажатися по-крупному. Набагато легше спочатку знизити планку, дозволити собі помилитися, дозволити собі виглядати в якійсь ситуації непрофесійно, а головне – дозволити собі ставити дурні питання.
Про дурні питання вона говорить взагалі приголомшливо. Її ідея полягає в тому, що ми настільки боїмося виглядати безглуздо і ставити дурні питання, які часто дурні тільки в нашій голові, що позбавляємо світ та інших людей, можливо, важливих і необхідних питань, які могли б змінити багато чого на краще.
Ми настільки знецінюємо свої ідеї, що навіть не даємо шансу перевірити ще раз, а чи правда моя ідея дурна і нецікава. Ми обриваємо таким чином свій контакт зі світом та з іншими людьми. Не даємо шансу ані собі, ані іншим. Адже хтось міг, почувши наше запитання, надихнутися ідеєю, яку несе питання, і піти далі туди, де може чекати щось важливе і потрібне для багатьох. А ми це припинили ще в зародку, просто не знайшовши сміливості поставити своє питання вголос.
ЗАПИСАТИСЯ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ
Висновок
Що б я, як психотерапевт порадила вам перед тим, як “стрибати зі скелі” – тобто почати діяти і не чекати зручного моменту? Ризикуйте! Якщо страшно – знайдіть підтримку. Знайдіть людей, спільноти, групи. Вірте у себе! Мені, коли я створювала свій Ютуб канал, дуже допомогла чиясь ідея, що мої перші відео, хоч би як я намагалася, будуть жахливими. Так і виявилось. Але цих перших десяти відео могло і не бути, якби я на початку не дозволила собі робити, як вийде. Я дозволила собі бути на початку професійним ідіотом – і мені це допомогло зрушити з мертвої точки і піти назустріч виконанню моїх бажань)
