Хороша книга про чоловічу психологію “Чоловіки на моїй кушетці”
Книги про чоловічу психологію, напевно, відносяться до дуже рідкісного жанру. І читають їх швидше за все в основному тільки жінки на превеликий мій жаль. Саме тому я дуже хочу популяризувати чоловічу психологію. Моє переконання полягає в тому, що оскільки чоловіки правлять цим світом, було б добре, щоб рівень їхньої усвідомленості та розуміння самих себе прагнув не до нуля, а у зворотному напрямку.
Книгу “Чоловіки на моїй кушетці” Бренді Енглер я купила випадково, коли приїхала як психотерапевт у Вижницю. Просто здивувалася, що книга про чоловічу психологію взагалі існує, причому не теоретична, а суто практична. Я особисто люблю читати книги про психологію, де автори описують кейси із практики. А книга “Чоловіки на моїй кушетці” описує сім кейсів про історії чоловіків, які прийшли до психотерапії. Кожна історія можна сказати канонічна і описує настільки знайомі чоловічі історії, що я можу упевнено заявити – кожен чоловік впізнає себе в одній із описаних у книзі історій!
Як виглядають чоловіки у кабінеті психотерапевта?
Автор книги “Чоловіки на моїй кушетці” так описувала своїх клієнтів – “Часом на сеансах з чоловіками мені здавалося, ніби я спілкуюся з байдужими деревочками, покидьками людського роду, кіношними дроїдами. Їх обличчя зберігали застиглу нерухомість, ніби вийшли з майстерні. з офісу, відчуваючи втому і почуття поразки, думаючи – і заради чого я стараюся. Але тепер я усвідомила, що саме в цій групі пацієнтів я була потрібна найбільше.
Це була моя робота – викликати їх на відвертість, допомагати їм шукати свої почуття і розмовляти зі мною про них, щоб я могла їм співчувати”.
У моїй практиці така сама картина. навіть якщо клієнт чоловік раптом плаче на сесії – йому дуже важко назвати свої почуття в цей момент. Все, що він намагається зробити – це не назвати свій стан, а сховати його. Я думаю, що для чоловіка навіть просто зізнатися, що він звернувся до психотерапевта – це вже факт, який краще приховати. І так, для чоловіка набагато легше купити новий спорткар, ніж зізнатися іншій людині в почуттях, які зараховує суспільство до слабкостей.
Тези книги “Чоловіки на моїй кушетці”
Я в жодному разі не хочу спойлерувати тут усі кейси, але хочу винести основні тези, щоб дати орієнтир чоловікам, які сумніваються, чи варто читати, чи варто йти до психотерапевта. Ось що простою і зрозумілою мовою описано в книзі:
| На поверхні | На більш глибокому рівні |
|---|---|
| «Мені потрібно більше жінок» | «Без жіночої уваги я не відчуваю власної цінності» |
| «Мені потрібний тільки секс» | «Мені самотньо, але я боюся в цьому зізнатися» |
| “Я не хочу дружину” | «Поруч із нею я боюся провалу та оцінки» |
| «Мене збуджує зрада» | «Я намагаюся контролювати травму зради» |
| «Мені краще з порнографією» | «Там мені не відмовлять і не засудять мої бажання» |
| «Жінки маніпулюють чоловіками» | «Я боюся своєї залежності від жіночого кохання» |
| «У мене надто сильне лібідо» | “Секс допомагає мені ненадовго не відчувати порожнечу” |
і ще мої улюблені моменти з книги, які хочеться винести окремо, щоб достеменно описати її настрій:
- Якщо ми кохаємо одне одного, то все складається добре само собою
- Та чи ти знаєш, скільки жінок мене хочуть? Відповідь була – жодної.
- Смерть сексу у шлюбі – це не просто страх смерті. Це справжня смерть – смерть духу, смерть надії.
- Адже стосунки – це не лише турбота про те, щоби твій партнер був постійно задоволений.
- Уникнення розмов про почуття може призвести до того, що секс стане сховищем невиражених емоцій та невгамовних потреб чоловіка. В результаті він шукає мужність через секс, замість того, щоб привносити в секс свою мужність.
- Мені сподобалося, що вона така агресивна. Мені це одразу сподобалося у її особистості. Чому? Це знімало з мене відповідальність.
